| Економіка | Соціум | Довкілля |
|---|---|---|
Економіка природокористування і сталий розвиток, 2022, 11(30): 17-23
УДК: 336.1 : 504
JEL CLASSIFICATION: Q 56, Q 58
DOI: 10.37100/2616-7689.2022.11(30).2
Ганна Обиход
д.е.н., с.н.с.,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3201-6803
Алла Омельченко
к.е.н.,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8755-0889
Ірина Міскевич
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2237-2107
ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація: Підсумовуючи результати багаторічних досліджень щодо ефективності функціонування системи екологічної безпеки автори неодноразово звертали увагу на той факт, що саме фінансово-економічний аспект цього процесу є найбільш вразливим до зовнішніх та внутрішніх впливів. Будь-яка форма діяльності, починаючи від модернізації підприємств або сортування відходів, передбачає запровадження екологічно дружніх технологій, енергоефективних заходів та просвітницької діяльності. Кожен окреслений напрям вимагатиме додаткового фінансування – залучення інвестицій. У країнах ЄС для цього застосовують різні форми державної допомоги – пільгові позики, програми співфінансування та гранти. Екологічні податки в ЄС встановлені на такому рівні, щоб підприємствам було економічно доцільно скорочувати обсяг викидів парникових газів та забруднюючих речовин, зменшувати відходи, здійснювати модернізацію. Акцентовано увагу, що для запровадження в Україні механізмів стимулювання зеленої модернізації та енергоефективності потрібно змінювати систему фінансування природоохоронних заходів та механізм розподілу інвестицій.
Доведено, що для цього потрібно змінити українську систему екологічного оподаткування та створити спеціальний фонд. Це може бути незалежна установа, яка управлятиме коштами від екологічних податків. Це дозволить ефективно використовувати ці кошти на природоохоронні заходи, залучати додаткові міжнародні ресурси та застосовувати екологічні рішення на виробництві. Дослідження довели, що підвищенню рівня екологічної та природно-техногенної безпеки можуть сприяти рентні платежі. Останні розглядають як прямі рентні індикатори та допоміжні характеристики, що дають змогу визначити зв’язок між рентою і поточними показниками розвитку. Виважена рентна політика (розподіл фіскальних та інвестиційних платежів) дозволить сформувати систему резервів, яку можна використовувати і на подолання проблем, пов’язаних із забезпеченням достатнього рівня екологічної безпеки. Розглянуто також можливості пошуку та залучення приватного капіталу до зазначеної сфери. Доцільним тут виступає впровадження різноманітних форм публічно-приватного партнерства (ППП), що дає змогу широко використовувати можливості приватного капіталу у вирішенні державою багатьох проблем не тільки у сферах виробництва суспільних благ і надання публічних послуг, виробництва природно-монопольних галузей, а й гарантування екологічної безпеки.
Ключові слова: екологічна безпека, фінансові механізми, публічно-приватне партнерство, рентні платежі, природні ресурси.
Мова статті: Українська
Список використаних джерел
1. Публічно-приватні форми забезпечення сталого просторового розвитку України: монографія / за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика. Київ: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. 724 c.
2. Нечипорук Л. В. Глобальний фінансовий простір: передумови формування та наслідки. Сучасна економічна наука: досягнення, виклики, пріоритетні напрями розвитку: матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів і студентів Нац. юрид. ун-ту ім. Ярослава Мудрого, Харків, 19 трав. 2014 р. Харків, 2014. С. 9–10.
3. Ковтонюк К. В. Теоретичні аспекти визначення поняття «фінансовий простір». Вчені записки / Ун-т економіки та права «КРОК». 2010. Вип. 22. С. 33–43.
4. Пилипів В., Венцель В., Венцель Н. Фіскальний простір подолання наслідків надзвичайних ситуацій у територіальних громадах. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2021. Том 5, № 40. С. 356–364. URL: https://doi.org/10. 18371/fcaptp.v5i40.245162.
5. Бистряков І. К., Пилипів В. В. Фінансовий простір держави: відтворення територіальних економічних систем. Регіональна економіка. 2012. № 4(66). С. 82–89.
6. Степаненко А., Омельченко А. Форми публічно-приватного партнерства в системі гарантування природно-техногенної та екологічної безпеки. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2019. № 5(24). С. 34–40.
7. Омельченко А., Пойдин П. Публічно-приватне партнерство як форма конструктивної взаємодії держави та бізнесу у сфері досягнення екологобезпечного розвитку. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2019. № 6(25). С. 27–31. DOI: https://doi.org/10.37100/2616-7689/2019/ 6(25)/4.
Дата публікації: 2022
Дата он-лайн версії: 2022
УДК: 336.1 : 504
JEL CLASSIFICATION: Q 56, Q 58
DOI: 10.37100/2616-7689.2022.11(30).2
Ганна Обиход
д.е.н., с.н.с.,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3201-6803
Алла Омельченко
к.е.н.,
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0001-8755-0889
Ірина Міскевич
Державна установа «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку
Національної академії наук України», Київ
ORCID: https://orcid.org/0000-0003-2237-2107
ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
Анотація: Підсумовуючи результати багаторічних досліджень щодо ефективності функціонування системи екологічної безпеки автори неодноразово звертали увагу на той факт, що саме фінансово-економічний аспект цього процесу є найбільш вразливим до зовнішніх та внутрішніх впливів. Будь-яка форма діяльності, починаючи від модернізації підприємств або сортування відходів, передбачає запровадження екологічно дружніх технологій, енергоефективних заходів та просвітницької діяльності. Кожен окреслений напрям вимагатиме додаткового фінансування – залучення інвестицій. У країнах ЄС для цього застосовують різні форми державної допомоги – пільгові позики, програми співфінансування та гранти. Екологічні податки в ЄС встановлені на такому рівні, щоб підприємствам було економічно доцільно скорочувати обсяг викидів парникових газів та забруднюючих речовин, зменшувати відходи, здійснювати модернізацію. Акцентовано увагу, що для запровадження в Україні механізмів стимулювання зеленої модернізації та енергоефективності потрібно змінювати систему фінансування природоохоронних заходів та механізм розподілу інвестицій.
Доведено, що для цього потрібно змінити українську систему екологічного оподаткування та створити спеціальний фонд. Це може бути незалежна установа, яка управлятиме коштами від екологічних податків. Це дозволить ефективно використовувати ці кошти на природоохоронні заходи, залучати додаткові міжнародні ресурси та застосовувати екологічні рішення на виробництві. Дослідження довели, що підвищенню рівня екологічної та природно-техногенної безпеки можуть сприяти рентні платежі. Останні розглядають як прямі рентні індикатори та допоміжні характеристики, що дають змогу визначити зв’язок між рентою і поточними показниками розвитку. Виважена рентна політика (розподіл фіскальних та інвестиційних платежів) дозволить сформувати систему резервів, яку можна використовувати і на подолання проблем, пов’язаних із забезпеченням достатнього рівня екологічної безпеки. Розглянуто також можливості пошуку та залучення приватного капіталу до зазначеної сфери. Доцільним тут виступає впровадження різноманітних форм публічно-приватного партнерства (ППП), що дає змогу широко використовувати можливості приватного капіталу у вирішенні державою багатьох проблем не тільки у сферах виробництва суспільних благ і надання публічних послуг, виробництва природно-монопольних галузей, а й гарантування екологічної безпеки.
Ключові слова: екологічна безпека, фінансові механізми, публічно-приватне партнерство, рентні платежі, природні ресурси.
Мова статті: Українська
Список використаних джерел
1. Публічно-приватні форми забезпечення сталого просторового розвитку України: монографія / за заг. ред. акад. НААН України, д.е.н., проф. М.А. Хвесика. Київ: ДУ ІЕПСР НАН України, 2019. 724 c.
2. Нечипорук Л. В. Глобальний фінансовий простір: передумови формування та наслідки. Сучасна економічна наука: досягнення, виклики, пріоритетні напрями розвитку: матеріали наук.-практ. конф. викладачів, аспірантів і студентів Нац. юрид. ун-ту ім. Ярослава Мудрого, Харків, 19 трав. 2014 р. Харків, 2014. С. 9–10.
3. Ковтонюк К. В. Теоретичні аспекти визначення поняття «фінансовий простір». Вчені записки / Ун-т економіки та права «КРОК». 2010. Вип. 22. С. 33–43.
4. Пилипів В., Венцель В., Венцель Н. Фіскальний простір подолання наслідків надзвичайних ситуацій у територіальних громадах. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики. 2021. Том 5, № 40. С. 356–364. URL: https://doi.org/10. 18371/fcaptp.v5i40.245162.
5. Бистряков І. К., Пилипів В. В. Фінансовий простір держави: відтворення територіальних економічних систем. Регіональна економіка. 2012. № 4(66). С. 82–89.
6. Степаненко А., Омельченко А. Форми публічно-приватного партнерства в системі гарантування природно-техногенної та екологічної безпеки. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2019. № 5(24). С. 34–40.
7. Омельченко А., Пойдин П. Публічно-приватне партнерство як форма конструктивної взаємодії держави та бізнесу у сфері досягнення екологобезпечного розвитку. Економіка природокористування і сталий розвиток. 2019. № 6(25). С. 27–31. DOI: https://doi.org/10.37100/2616-7689/2019/ 6(25)/4.
Дата публікації: 2022
Дата он-лайн версії: 2022